Помирають від нелюбові: таємниця старих листів, яку бабуся берегла все життя
— Бабусю, ну дай я тобі хоч по хліб сходжу! — Не треба мені ваших подачок, сама впораюся… Ось так завжди. Бабуся поводиться, немов ми їй не рідня, а сьома вода на киселі і вороги люті. Прийдеш до неї в гості з тортом і букетом, а чуєш «слова подяки»: — Ну, навіщо витратилася? Сама ще.